|
Постійний
секретаріат
Комісі\ з
питань охорони
Чорного
моря від
забруднення Офіс
проекту
ГЕФу «Відтворення
Екосистеми
Черного
Моря» Технічна
допомога для
Черноморської
Экологічної
Програми - TACIS |
|
ПРЕС-РЕЛІЗ
Дата: 25 жовтня 2002
Обмеження:
немає - для
негайного
випуску 31 жовтня 2002 - Шостий
щорічний
міжнародний День
Чорного моря
31-го жовтня відмічається шостий міжнародний день Чорного моря - час, коли слід знову звернути увагу на нагальні потреби стосовно дій, спрямованих на відновлення та збереження унікального довкілля цього видатного водного об"єкту.
Цей день знаменний тим, що рівно шість років тому представники всіх країн, що межують з Чорним морем - Болгарія, Грузія, Румунія, Туреччина та Україна підписали Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря. Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність суттєво погіршилась у порівнянні з попередніми трьома десятиріччями. План дій є комплексним керівництвом щодо практичних заходів, спрямованих на досягнення радикального покращання драматичної ситуації стосовно стану Чорного моря.
Оскільки у цей рік також відзначається десята річниця двох важливих подій -прийняття Декларації Ріо та Порядку Денного 21 на Всесвітньому Саміті в Ріо-де-Жанейро, а також підписання Конвенції про захист Чорного моря від забруднень у Бухаресті - екологічні організації Чорноморського регіону відмічають цей день рядом акцій, щоб привернути увагу до деградації морського середовища та проведенню необхідних заходів щодо запобігання цьому на регіональному рівні.
Передумови
Чорне море - це винятково великий водний резервуар фактично ізольований від Світового океану, водозбірний басейн якого охоплює 17 країн від Німеччини до Грузії, з яких до нього річкові та стічніводи. Його площа становить понад 2 млн. кв. км. У Чорне море впадають друга, третя та четверта за величиною ріки Європи -- Дунай, Дніпро та Дон. За своїм віком море є дуже молодим, що утворилося близько 7-8 тисяч років тому, коли води Середземного моря проклали свій шлях через Босфорську западину та заповнили велике прісноводне озеро, розташоване на десятки метрів нижче тодішнього рівня моря. Солона середземноморська вода опустилася на дно озера, у той час як прісна вода змішалася з деякою частиною морської води.
Протягом кількох тисячоліть запаси кисню у воді,, що надходила, зменшувалися, тому у даний час тільки поверхневі води є здатними до підтримання вищих форм живих організмів. Однак, незважаючи на відносно небагате біологічне різноманіття, Чорному морі утворилися унікальні екосистеми, зокрема, в обширній частині північно-західного шельфу та акваторії Азовського моря, що прилягає, територія яких відносно мілководна. Унікальна екосистема донної червоної водорості Рhyllophora sp., займає велику територію, площа якої дорівнює території Бельгії та Нідерландів разом узятих.
Незважаючи на вразливість та унікальні фізичні та хімічні властивості, екосистема Чорного моря була порівняно стійкою до другої половини 20-го століття. Першою ознакою суттєвого погіршання екосистеми стала помітна зміна у складі промислових видів риби протягом 1970-80-х років. Пізніше стало спостерігатися масове цвітіння водоростей, прозорість води зменшилася, донні відклади стали забрудненими, внаслідок чого мала місце масова загибель дрібних донних тварин. Іншою ранньою ознакою неблагополучного стану чорноморської екосистеми була інвазія декількох екзотичних видів тварин, занесених кораблями з інших частин світу, які широко розповсюдились, пригнічуючи фауну Чорного моря. Поступово змінювалася прибережна смуга Чорного моря. Процес урбанізації цих територій не сприяв збереженню довкілля. Чорне море ставало все більш популярною туристською зоною і цей факт, разом зі шкодою, що заподіяли судноплавство, промисловість та будівництво прибережних поселень (в більшості з великою кількістю відходів) мали значний негативний вплив на прибережні ландшафти.
Поряд з цим економічний спад, що мав місце у країнах чорноморського регіону та політичні перебудови і перехід до ринкової економіки призвели до недостатнього технічного супроводу у сфері видалення побутових та промислових відходів. У той час, як більшість міст взагалі ніколи не мали належних засобів видалення відходів, наявність загального спаду підтверджувалася все частішою появою спалахів хвороб, що викликаються забрудненою водою, зокрема, холери та вимушеним закриттям пляжів внаслідок поганих санітарних умов.
Міжнародне
співробітництво
в сфері охорони
Балтійського
моря
Усвідомлюючи суттєве зниження життєздатності Чорного моря та у розвиток безпрецедентного акту міжнародного співробітництва шість країн, що межують з морем, підписали Конвенцію про захист Чорного моря від забруднень у Бухаресті, Румунія у квітні 1992 року (Бухарестська конвенція), що забезпечує законодавчу та дипломатичну платформу для подальших спільних дій. В подальшому спільні рамки управління довкіллям були підписані шістьма приморськими країнами в Одесі в квітні 1993 року. Ця Декларація заклала основи, на підставі яких шість країн регіону разом з міжнародними донорами здійснили оцінку довкілля Чорного моря, що дало можливість розробити Стратегічний план дій для відновлення та захисту Чорного моря, погоджений у жовтні 1996 року. Цей план містить 59 конкретних зобов'язань стосовно заходів, спрямованих на зменшення забруднення, вдосконалення управління живими ресурсами, підтримку соціального розвитку у спосіб, що не шкодить довкіллю, а також фінансування екологічних проектів.
Чорноморська конвенція дозволяє заснувати систему інституцій з метою досягнення її цілей. В якості спільного регіонального органу, що приймає рішення та вповноваженого впроваджувати Конвенцію, створена Комісія з питань охорони Чорного моря від забруднень. Комісія складається з старших посадових осіб від екологічних агенцій кожної з шести країн, що підписали Конвенцію. За повсякденну координацію діяльності з впровадження Конвенції та Стратегічного плану дій відповідає Постійний Секретаріат Комісії, розміщений у Стамбулі. Система консультативних груп та асоційованих Регіональних центрів була створена з метою забезпечення консультаційними послугами та реалізації практичної діяльності.
Останні
наробки
Від початку своєї діяльності у жовтні 2000 року Секретаріат координує впровадження Чорноморського Стратегічного плану дій. Сьогоднішні завдання зфокусовані на започаткуванні діяльності консультативних груп та асоційованих Центрів діяльностію. Тісна взаємодія планується з органами управління басейнами річок. Наприклад, Меморандум про взаєморозуміння нещодавно був підписаний між Чорноморською Комісією та Міжнародною комісією з питань захисту ріки Дунай. Спеціальна оперативна група (Таsk Fогсе) для підготовки та впровадження стратегії щодо інвестування проектів, спрямованих на зменшення,, викидів забруднювачів у Дунай, які в кінцевому результаті потрапляють у Чорне море, була в подальшому створена під егідою Європейської Комісії. Зобов'язання країн Чорноморського регіону продовжувати дотримуватись положень Бухарестської конвенції було перепідтверджено Міністерською Декларацією, прийнятою під час зустрічі міністрів довкілля шести країн у Софії у червні 2002 року. На цій зустрічі був переглянутий та узгоджений Стратегічний план дій, а також підписаний новий Протокол до Конвенції (Протокол про збереження біорізноманіття в регіоні).
У травні 2002 року ГЕФ розпочав наступний аспект своєї діяльності, а саме "Проект щодо відновлення екосистеми Чорного моря". ГЕФ як основний донор Чорноморської екологічної програми забезпечує підтримку в рамках Стратегічного Партнерства у басейні Чорного моря - р.Дунай. Проект для відновлення екосистеми Чорного моря, що впроваджується ПРООН, забезпечить ряд законодавчих та політичних важелів для вирішення проблеми еутрофікації (процес удобрення прибережних вод нітратами та фосфатами, що надходять з джерел на суші і провокують масове цвітіння водоростей, що, в свою чергу, призводить до зменшення вмісту кисню, необхідного для підтримки життєдіяльності) та виділення певних шкідливих речовин і сприятиме відновленню екосистеми. Світовий банк - Інвестиційний фонд ГБФ є головним інвестором Стратегічного Партнерства ГЕФ в регіоні Чорного моря - басейну р. Дунай щодо грантового фінансування інвестиційних проектів у країнах регіону, спрямованих на зменшення надходження поживних речовин.
В червні 2002 року Офіс Європейської допомоги при Європейській Комісії ініціював третю фазу підтримки Чорноморської Екологічної Програми. Продовжуватиметься надання технічної допомоги Україні, Російській Федерації та Грузії у впровадженні Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря.
Проекти ГЕФ та Офісу Європейської допомоги також допоможуть Постійному Секретаріату Комісії забезпечити кращу координацію діяльності Чорноморської Екологічної Програми у всіх шести країнах, розробити нову політику у галузі рибальства в регіоні, сприятимуть діяльності громадських екологічних груп та підвищенню обізнаності щодо стану довкілля Чорного моря серед керівних органів та широких верств населення.
Особлива
роль НУО.
Відновлення життєздатності Чорного моря вимагає залучення всіх зацікавлених сторін, оскільки виконання необхідних завдань значно перевищує наявні можливості громадських інституцій щодо поліпшення ситуації. Чорноморська Екологічна Програма забезпечує підтримку діяльності більш ніж 25-ти неурядових екологічних організацій, у т.ч. спрямованої на підвищення громадської обізнаності та освіту з питань довкілля Чорного моря; відновлення прибережних водно-болотних угідь; слідкування за виконанням урядових зобов'язань; моніторинг "гарячих точок"'; забезпечення альтернативної сільськогосподарської практики з метою мінімізації інтенсивного використання добрив; визначення ерозії грунтів та сприяння впровадженню низькозатратних технологій обробки стічних вод.
Стале майбутнє Чорного моря можливе тільки за умови, якщо населення його водозбірного басейну буде розуміти його роль як забруднювача та свідомо приєднається до спільних зусиль, спрямованих на попередження забруднення та на відновлення довкілля. Міжнародний день Чорного моря є частиною цього процесу.