Збереження Чорного моря випуск 8, Травень 2005 язык: EN BG GE RO RU TR  UA Офіційний інформаційний бюлетень Комісії з захисту Чорного моря від забруднення та Проекту ГЕФ з відновлення екосистеми Чорного моря

Результати проекту EuropeAid 2002 – 2004 у Російській Федерації

Завершено проект EuropeAid 111897/C/S/WW “Технічна допомога Чорноморській екологічній програмі в Росії, Грузії та в Україні” (Контрактор - ARCADIS Euroconsult). В Росії цей проект забезпечив підтримку діяльності Регіонального Центру Активності з питань розробки загальних методологій щодо інтегрованого управління береговою смугою (ICZM RAC).

За підтримки Проекту Центр Активності розробив проект Регіональної Чорноморської стратегії з інтегрованого управління береговою смугою (відповідно до статті 68 Стратегічного плану дій). Документ було представлено на черговому 11-му засіданні Чорноморської Комісії. Результатом проекту також стала публікація “Керівництва для підготовки національних кодексів поведінки у прибережних смугах морів причорноморських держав”, яке ґрунтується на Європейському кодексі поведінки, огляду “Краща практика інтегрованого управління прибережною смугою морів. Засоби та методики”, а також “Англо-російського словника термінів та визначень у сфері інтегрованого управління прибережною смугою морів”. Був проведений аналіз законодавства Російської Федерації та України, яке має відношення до інтегрованого управління прибережною смугою морів. Також на географічному факультеті Кубанського Державного університету було започатковано навчальний курс 013400 – „Управління природними ресурсами”. Видана книга “Рослинність Чорноморського узбережжя Росії. Середземноморський анклав”. Зібрана інформація буде використана для підготовки звіту „Стан довкілля Чорноморського узбережжя”.

Діяльність щодо управління прибережною смугою морів у країнах, які розвиваються, показала, що найбільш раціональним шляхом впровадження принципів збалансованого розвитку у прибережній смузі є запровадження інструментів інтегрованого управління, зокрема просторового планування, яке ґрунтується на функційному зонуванні.

У рамках реалізації проекту проекту ”EuropeAid” було розроблено “Методологію просторового планування для інтегрованого управління прибережною смугою”. Був успішно завершений демонстраційний проект щодо впровадження принципів інтегрованого управління на прикладі курорту Геленджик. Результатом цього проекту стала розробка просторового плану, який ґрунтується на попередньому функційному зонуванні міста-курорту Геленджик. При розробці цього територіального плану були використані нові методики оцінки впливу на довкілля.

Просторове планування має на меті покращити ситуацію з використанням природних ресурсів на основі екологічних імперативів. При цьому мають братись до уваги необхідність змін існуючої ситуації та можливі наслідки для навколишнього природного середовища і економіки. Це може бути досягнуто наступним шляхом:

• Оцінки, з врахуванням сучасної ситуації, наявних ресурсів, необхідних для задоволення потреб сьогодні та у майбутньому.
• Визначення та оцінки шляхів розв’язання конфліктів між паралельними типами управління природними ресурсами, між окремими громадянами та суспільством, між сучасними потребами та потребами майбутніх поколінь.
• Визначення оптимальних альтернатив для розвитку регіону та вибір найбільш прийнятних.
• Орієнтації планування на реалізацію бажаних та координованих змін.
• Продовження аналізу існуючого досвіду та його застосування до сучасних умов.

Система підтримки управлінських рішень включає інформаційну базу, яка містить дані щодо стану природних ресурсів, природні обмеження, викликані небезпечними явищами (ерозією, паводками, селями, тощо), адміністративні обмеження (захисні смуги водних об’єктів, санітарні захисні зони курортів), екологічну ємність території, природні можливості території тощо.

Впровадження проекту складається з наступних кроків:

1. Збір загальних даних для визначення оптимальних альтернатив управління природними ресурсами (географічний опис території, соціальна та демографічна ситуація, економічні характеристики, екологічна ситуація).

2. Збір інформації щодо окремих компонентів довкілля, інтегральна оцінка їх важливості та вразливості (чутливості).

3. Збір інформації стосовно територіальних обмежень у можливості управління, викликаних природними факторами, умовами захисту та збереження якості компонентів довкілля або окремих природних заповідників.

4. Визначення категорій зон для наступного функційного зонування з використанням первинної інформації.

5. Збір інформації щодо сучасного використання земель, визначення сфер діяльності.

6. Оцінка перспектив розвитку галузей, їх взаємовпливу при використанні однієї і тієї ж території, ступеню впливу на довкілля.

7. Визначення альтернатив функційного (галузевого) зонування використання території з точки зору компонентів довкілля.

8. Визначення альтернатив функційного (галузевого) зонування використання території з точки зору обмежень, передбачених системою управління природними ресурсами.

9. Складання базових карт функційного зонування території з врахуванням усіх компонентів довкілля, обмежень, передбачених системою управління природними ресурсами, визначенням міжгалузевих конфліктів.

10. Складання узагальненої карти конфліктів. Визначення шляхів вирішення конфліктів на основі екологічної та економічної оцінки, інспекція території; розвиток базової галузі з обов’язковим скороченням її впливу на інші, завершення діяльності та відновлення території на користь галузі, що розвивається.

11. Формування просторового плану з визначенням можливих шляхів вирішення конфліктних ситуацій.

Вся інформація представлена у форматі GIS, який ґрунтується на програмному продукті MapInfo. Для картографічної оцифровки були використані результати дешифрування знімків земної поверхні (LRS).

Проект може слугувати прикладом впровадження принципів інтегрованого управління прибережними смугами морів в регіоні Чорного моря, оскільки жодна причорноморська країна не пішла так далеко у частині функційного зонування, незважаючи на те, що цей вид діяльності обумовлений статтею 68 Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря, підписаному у 1996 році.

“Методологія просторового планування прибережної смуги” може бути використана в усіх країнах Чорноморського регіону. Застосування цієї Методології для курорту Геленджик може розглядатись як демонстраційний приклад її важливості для прибережних територій Чорного моря.

Ekaterina Antonidze

Director ICZM Centre,
Russian Federation

[<<]    [>>]