|
|
Збереження Чорного моря випуск 8, Травень 2005 Офіційний інформаційний бюлетень Комісії з захисту Чорного моря від забруднення та Проекту ГЕФ з відновлення екосистеми Чорного моря |
![]() |
До нової Європейської Тематичної стратегії з захисту та збереження морського довкілля [>>]
Допомога ЄС Чорноморській Комісії [>>]
Чорноморська Комісія та ПРООН вживають заходів проти засмічення морського середовища [>>]
Впровадження Чорноморського Стратегічного плану дій – ситуація в Болгарії [>>]
Впровадження Чорноморського Стратегічного плану дій, Туреччина [>>]
Захист та відновлення Чорного та Азовського морів, Україна [>>]
План дій при надзвичайних ситуаціях на Чорному морі до Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтопродуктами та іншими небезпечними речовинами у надзвичайних ситуаціях [>>]
Співпраця між експертами Чорного та Балтійського морів [>>]
ГІС Чорного моря [>>]
Україна – основні кроки в управлінні довкіллям [>>]
Акваторія Чорного моря Грузії – важливе місце зимівлі китоподібних [>>]
Результати проекту EuropeAid 2002 – 2004 в Російській Федерації [>>]
Чорноморський "Палац-Раковина” [>>]
День Чорного моря [>>]
Здобутки інтегрованого управління прибережними смугами в Румунії [>>]
Збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря [>>]
Міжнародний день Чорного моря: діяльність громадськості [>>]
Від Чорного моря до Блакитного: море буде врятовано [>>]
Вступ. Застосування GIS технологій для управління навколишнім природним середовищем датується 50-ми роками минулого століття, коли для обробки перших електронних карт та цифрових знімків були розроблені та розгорнуті програмні продукти. GIS технології слугують для аналізу просторових взаємозв’язків, які можуть бути неявними, якщо аналізуються точкові дані. Вони також дають можливість для накладання (суміщення) даних щодо антропогенного впливу (населення, промисловість, використання земель, туризм, можливості інфраструктури тощо) та результатів цього впливу (забруднення, євтрофікація, біорізноманіття, ін.), дозволяючи глибше розуміти сутність сил, які визначають стан довкілля.
Чорноморська GIS – 1996. З часу політичних та економічних реформ початку 90-х років, які пройшли у причорноморських державах, цифрові дані щодо Чорного моря стають все більш доступними.
Паралельно до цього, розвиток комп’ютерних систем зробив застосування GIS доступним для кожного експерта.
Під час першої фази Чорноморської екологічної програми у 90-х роках була закладена основа для GIS Чорного моря: оцифровані наявні адміністративні, топографічні, гідрологічні, геологічні та інші карти Чорного моря. Власні формати файлу для збереження закартованої інформації та представлення її у графічному вигляді створили топографічну основу, представили середні, мінімальні, максимальні та інші дані за період розробки системи.
Чорноморська GIS – 2005. З початком роботи Постійного Секретаріату у 2000 р. пріоритет був наданий посиленню інституційної спроможності новоствореної структури та розвитку інформаційної системи, яка б відповідала потребам Комісії з захисту Чорного моря від забруднення. Врешті, були мобілізовані фінансові ресурси проекту ГЕФ-ПРООН „Відновлення екосистеми Чорного моря” (фаза 1) для розроблення необхідного програмного продукту та механізму обміну інформацією для забезпечення звітування країн у єдиному форматі. Підтримка ЄС була залучена до розширення існуючої інформаційної інфраструктури (мережа, програмне забезпечення GIS та картографічна база, розширення використання веб-технологій з метою створення інтерактивних карт, та ін.), а також забезпечення експертизи розгортання, оцифровки та підтримки інформаційної системи.
Основні схеми роботи інформаційних систем, які використовуються для задоволення інформаційних потреб Комісії з захисту Чорного моря від забруднення, базуються на використанні вже існуючих інформаційних потоків та нових механізмів звітування.
Для подальшого розвитку просторових взаємозв’язків, а також для аналізу
просторових, тимчасових та мережевих зв’язків, дані національного звітування
повинні мати зв’язок з GIS картами. Для цього було розроблено програмне
забезпечення GIS, яке дозволяє використовувати просторовий та 3D аналіз. За
основу було взято 3D цифрову модель, на якій позначалися водні об’єкти, населені
пункти, транспортна інфраструктура. Шар даних GIS Чорного моря було введено
рівнем нижче.
Подальший розвиток. Основні проблеми виникли при: спрямленні інформаційних
потоків, зменшенні одноманітної роботи при введенні даних виконавцями
національних звітів, спробі повного поєднання всіх аспектів національних звітів
з просторовими об’єктами карт, спробі розширити інтерактивну інфраструктуру.
Наступним кроком було збільшення потужності та пропускної здатності системи, з
урахуванням можливості зв’язку між користувачами та збільшенням функціональних
можливостей їх систем
Kiril Iliev
IT && Administration Expert
Permanent Secretariat – Commission on the Protection of the Black Sea Against
Pollution