Збереження Чорного моря випуск 8, Травень 2005 язык: EN BG GE RO RU TR  UA Офіційний інформаційний бюлетень Комісії з захисту Чорного моря від забруднення та Проекту ГЕФ з відновлення екосистеми Чорного моря

Впровадження Стратегічного плану дій для Чорного моря – ситуація в Болгарії

Чорне море є унікальним водним об’єктом. Воно має найбільший у світі водозбірний басейн, площа якого становить близько двох мільйонів квадратних кілометрів і покриває майже третину континентальної Європи. Його природні умови є надзвичайно важливими для екосистеми Чорного моря та існування біорізноманіття. Однак, протягом останніх десятиліть море перетворилось на одне з найбільш деградованих регіональних морів нашої планети. Його гігантський басейн та майже повна природна ізольованість перетворили Чорне море у високочутливу до будь-яких антропогенних впливів систему.

Визнаючи свою відповідальність за майбутню долю моря, шість прибережних держав у 1992 році підписали Конвенцію з захисту Чорного моря від забруднення. Цей міжнародний документ створив основу для спільних і скоординованих дій, спрямованих на покращання стану екосистеми Чорного моря та збалансований розвиток причорноморських країн.

Стратегічний план дій з відтворення та захисту Чорного моря (BSSAP), підписаний у 1996 році міністрами довкілля причорноморських держав, став всеохоплюючим документом, який визначає пріоритетні дії для відтворення та захисту Чорного моря. Він є результатом політичної волі найвищого рівня, а також перевіреним часом наріжним каменем для спільної діяльності в Чорноморському регіоні. Стратегічний план дій встановив цілі, спрямовані на скорочення надходження забруднень від джерел, розташованих на суші, безпосередньо морського забруднення та зменшення впливу річкового стоку; відтворення екосистеми Чорного моря та збалансований розвиток причорноморських держав.

Впровадження BSSAP – надзвичайно непросте завдання для причорноморських держав і вимагає політичної волі, підтримки з боку адміністративних структур, а також відповідних інвестицій у природоохоронну галузь. Успіх залежить від поєднання зусиль на території всього басейну з національними заходами у причорноморських країнах, а також від підтримки міжнародних організацій та фінансових структур.

Визнаючи важливість Чорного моря з точки зору його екологічної та економічної цінності та беручи до уваги міжнародні зобов’язання щодо його захисту, Болгарія визначила захист Чорного моря одним з головних пріоритетів держави у сфері охорони довкілля.

Міністерство навколишнього природного середовища та водних ресурсів зосередило свою роботу на таких ключових сферах діяльності:

• Прийняття нового законодавства – у 2001 році була прийнята Постанова щодо якості прибережних морських вод. Вона визначає показники та граничні значення якості прибережних морських вод, яких необхідно дотримуватись. Цей документ спрямований на захист якості прибережних морських вод, створення сприятливих умов для їх використання, а також для нормального розвитку морських та прибережних екосистем.
• Моніторинг якості морського довкілля – здійснюється Національною Екологічною мережею моніторингу на 26 моніторингових станціях. Також розроблена система моніторингу нафтового забруднення і дані цієї системи є складовою національної бази моніторингових даних. Здійснюється моніторинг річок, які впадають у Чорне море. Лабораторії використовують сучасне аналітичне обладнання.
• Фінансова підтримка екологічних проектів в регіоні Чорного моря.
• Планування та реагування у випадку надзвичайних ситуацій – розроблено Національний план дій з ліквідації нафтового забруднення на Чорному морі при надзвичайних ситуаціях. Він є частиною Національного плану дій при надзвичайних ситуаціях на Чорному морі.
• Скорочення надходження забруднень з джерел, розташованих на суші – на сьогодні в населених пунктах та курортах вздовж Чорноморського узбережжя функціонують 26 міських споруд з очистки стічних вод (ця кількість не включає малі очисні споруди для невеликих туристичних закладів). Очисні споруди найбільш важливих джерел забруднення – міст Варни та Бургасу – мають дві стадії очистки і відповідну потужність. У 1999 році була прийнята Національна програма з пріоритетного будівництва міських очисних споруд для населених пунктів з еквівалентом населення понад 10 000 і будівництво очисних споруд вздовж узбережжя Чорного моря визначено у ній як найвищий пріоритет. Крім того, у 2003 році з прийняттям Програми впровадження Директиви 91/271/ЄЕК щодо міських стічних вод, увесь Чорноморський басейн у межах території Болгарії було проголошено „чутливою зоною”, що вимагає скорочення, шляхом додаткової очистки, вмісту азоту та фосфору у стічних водах.

Стратегія скорочення забруднень ґрунтується на реальних можливостях екологічних інвестицій у покращання очистки муніципальних та промислових стічних вод; у відновлення водно-болотних угідь для посилення їх ролі як резервуару та переробника біогенних речовин; у проведення сільськогосподарської реформи, спрямованої на скорочення забруднень від дифузних джерел, включаючи мінеральні добрива та відходи тваринництва; у зміни моделі споживання (зокрема, використання безфосфатних миючих засобів). Все це має відбуватись паралельно з поліпшенням умов для впровадження різних видів інвестиційних проектів, включаючи встановлення стратегічного партнерства з донорами та міжнародними фінансовими організаціями, а також застосування різноманітних фінансових інструментів.

Ще одним ключовим пріоритетом національної екологічної політики є збереження біологічного різноманіття. Ратифікація Протоколу з захисту біорізноманіття та ландшафтів до Чорноморської Конвенції є лише одним прикладом виконання Болгарією своїх політичних зобов’язань.

Стратегічний план дій є також основою для реалізації широких басейнових Чорноморських ініціатив. Покращання екологічного стану Чорного моря залежить також від діяльності, яка здійснюється на його водозбірній площі. Узгоджена спільна діяльність Чорноморської Комісії та Міжнародної Комісії з захисту ріки Дунай, як і двох проектів ГЕФ для Дунаю та Чорного моря, є добрим показовим прикладом широкого басейнового співробітництва. Грунтуючись на широкому басейновому програмовому підході, згадані два проекти допомагають країнам у розробці та впровадженні планів дій з запобігання або скорочення надходження біогенних речовин, що дасть можливість покращити якість води та відновити екосистеми як Дунаю, так і Чорного моря.

Позитивним є те, що політика та діяльність з захисту Чорного моря знайшли широку міжнародну підтримку. Створення у 2001 році Цільової групи DABLAS забезпечило нову платформу для регіонального співробітництва. Проголошення Європейською Комісією зацікавленості в Чорноморському регіоні стало важливим імпульсом для подальшого розвитку Чорноморського процесу. Добре відомо, що приєднання до Європейського Союзу потребує у багатьох країнах великих зусиль для удосконалення системи управління довкіллям, а також дієвих інструментів для впровадження позитивного досвіду і знань. Готовність Чорноморських та Дунайських держав працювати разом з ЄС для покращання водного середовища в регіоні підвищує довіру до цього процесу міжнародних фінансових організацій та об’єднань донорів.

Ніколай Куюмджиєв

Член Комісії з захисту Чорного моря від забруднення, Болгарія

 [<<]    [>>]